Психологічна служба
«Якщо існує дещо, що ми хочемо змінити в дитині,
потрібно спочатку дослідити і подивитись,
чи не є це тим, що краще було б змінити в нас самих»
К.Г.Юнг
Напрямки діяльності практичного психолога ЗДО:
Основні завдання психологічної служби ЗДО:
У своїй діяльності практичний психолог керується нормативно – правовими документами:
Психолог у дитячому садку — це людина, яка перш за все знає і глибоко розуміє дитину, обізнана в загальних закономірностях і вікових особливостях психічного розвитку дітей.
Робота психолога в дитячому дошкільному закладі спрямована на охорону фізичного і психічного здоров'я дітей, на створення умов, які б сприяли емоційному благополуччю кожної дитини і забезпечували всебічний розвиток здібностей кожного вихованця.
Робота практичного психолога полягає в тому, щоб допомогти вихователям і батькам перетворити їхню програму навчання і виховання у власну програму дитини. А головний шлях до цього — залучення дитини до доступних і цікавих видів діяльності, які змінюються в залежності від віку та індивідуальних особливостей малюка і в значній мірі визначаються досвідом, знаннями і вміннями дорослого.
Дитячий психолог - фахівець, який допомагає дорослим зрозуміти, що відбувається з їх дитиною і з ними самими. Робота здійснюєтьсч як з дітьми, так і з дорослими з метоювиявлення проблеми та пошуку оптимальних шляхів її вирішення.
Психологічне консультування - це особлива форма допомоги родині з боку психолога, орієнтована на подолання життєвих труднощів дітей та їх батьків.
Психолог працює в таких напрямках:
- індивідуальне дитяче консультування;
- психологічна корекція дитячих особистісних порушень, таких як вередливість, агресія, замкнутість і т. д.;
- індивідуальні та групові розвиваючі заняття з розвитку пам'яті, мислення, уваги і т. д.
- індивідуальна психологічна діагностика особистості дитини, рівня психічних процесів, а також рівня підготовленості до школи;
- консультування батьків з питань виховання та розвитку дітей.
Якщо дитина ще «не знайома» з девайсом
Рекомендації для батьків
^ Не піддавайтеся всіляким «мамо-тату, купи!» якомога довше. Ліпше не використовуйте жорстке та безапеляційне «ні». Просто м'яко поясніть дитині, що для неї це шкідливо, і переведіть її увагу на іншу діяльність.
^ Опирайтеся цифровій експансії разом. Домовтеся з батьками друзів та однолітків вашої дитини не купувати дітям смартфони-планшети. Крім того, що в дитини буде значно менше спокус, у вас з’являться однодумці, здатні підтримати у разі потреби.
^ Знайдіть альтернативу проведенню часу в інтернеті. Нею може стати будь- яка спільна з дитиною діяльність:
- хатня робота;
- ігри;
- читання книжок;
- відвідування зоопарків, музеїв, кінотеатрів;
- спортивні заняття;
- подорожі.
^ Головне, щоб діяльність була дитині цікава та несла і їй, і вам задоволення.
^ Спілкуйтеся з дитиною якомога частіше, прагніть, аби вона вам довіряла. Виявляйте свою любов до неї:
- дивіться їй в очі;
- вислуховуйте уважно;
- смійтеся разом.
'ґ Нехай усі ваші контакти будуть емоційно насиченими і сповненими тепла. Якщо ви демонструєте дитині, що вона є тягарем для вас, ігноруєте її бажання й потреби, і у вас вдома лежить планшет/ноутбук/смартфон, ви самі прочиняєте для неї двері в інтернет-залежність і ризикуєте «прогавити» початок її розвитку.
^ Підтримуйте самостійність вашої дитини. Залишайте їй вільний час, який вона може витрачати як завгодно — на свій розсуд. Дозвольте будувати фортеці з подушок і гратися в грязюці. Підтримуйте будь-які здорові зацікавлення та хобі дитини. Надавайте дитині можливість побути на самоті.
Якщо дитина вже «залипла у цифру»
^ Не впадайте у відчай. Усе можна виправити.
•У Не забирайте у дитини девайс. Вона сприйме це як агресію, порушення особистих меж, приниження. Крім того, різке зникнення об’єкта залежності без будь-якої заміни може мати різко негативні наслідки.
^ Зменшуйте час «спілкування» з девайсом поступово. Для початку встановіть чіткі правила його використання:
- виділіть певний час — не більше ніж півгодини на день для дошкільника;
- виділіть певні місця в квартирі та забороніть користуватися девайсом в інших, наприклад, у кухні, в спальні;
^ Запропонуйте згодом цікаві й захопливі для дитини заняття саме у встановлений час і визначеному місці. Так, непомітно для дитини ви поступово «відвоюєте» її у девайса.
^ Показуйте особистий приклад і діставайте власний девайс при дитині якомога рідше і винятково для розв'язання конкретного завдання.
^ Приділяйте дитині увагу. Якомога частіше дивіться їй в очі. Вибудовуйте довірливі стосунки. Демонструйте свою любов і душевне тепло. Проводьте якомога більше часу разом.
^ Концентруйтеся разом на кожному процесі й шукайте те, що дає почуття радості та задоволення. Практикуйте разом з дитиною усвідомленість:
- коли разом їсте, звертайте увагу на смак, зовнішній вигляд продуктів;
- під час прогулянки — на запахи навколо, відчуття вітру на обличчі, звуки дощу;
- під час спілкування — не відволікайтеся ні на що інше.
^ Намагайтеся поступово замінювати задоволення, отримані за допомогою девайса, на задоволення із реального життя.
^ Створюйте спокійну і просту обстановку довкола дитини. Будьте організовані. Підтримуйте передбачуваний і розумний розклад дня. Уповільніть ритм життя, не поспішайте, не метушіться. Насолоджуйтеся кожною миттєвістю і простими речами в житті.
^ Гуляйте з дитиною якомога більше на свіжому повітрі. Ліпше не на гамірних вулицях, переповнених сенсорними стимулами — мерехтінням вогнів, шумом машин тощо, а в парку, в лісі, на природі.
^ Не бійтеся, якщо дитині стане нудно. У нудьзі, не заповненій інтернетом, криються колосальні можливості: саме в ній рукавичка перетворюється на щеня, а з гілок будується фортеця. У ній народжуються плани і кроки з їх реалізації, створені самою дитиною. Можливо, це станеться не одразу: нічого не народжується швидко. Але не прагніть одразу заповнити час дитини і вигадати їй заняття — не позбавляйте її ініціативи і відповідальності.
^ Не робіть трагедії з можливих «зривів». Продовжуйте працювати далі, і вам все вдається.
Аби дитина не перетворилася на рекламожера
Пам'ятка для батьків
Не залишайте увімкненим телевізор чи радіо у фоновому режимі, коли дитина перебуває в кімнаті. Якщо ви потребуєте музичного супроводу, ліпше увімкніть інтернет-радіо чи інший ресурс, який транслює музику без реклами. Спробуйте самотужки сформувати аудіоколекцію, що відображатиме ваші психічні стани, і слухайте її за нагоди.
'ґ Ставтеся до рекламних роликів як до оповідей із повноцінним сюжетом. Обговорюйте їх із дитиною так, як і будь-яку іншу інформацію. Не прикривайтеся відмовками на кшталт «Це просто дурна реклама», «Це все нісенітниці», «Надивився(лася) реклами» тощо. Говоріть конкретно, що з побаченого чи почутого є обманом, навмисним згущенням барв, маніпуляцією тощо. Допомагайте дитині відокремлювати факти від намагань вплинути на її вибір.
^ Спонукайте дитину не сприймати все однобічно. Якщо в ролику були прояви агресії щодо людей, тварин чи предметів із метою продемонструвати «крутість», успішність, винятковість кривдника, обов’язково поговоріть про почуття, які переживає той, кого пригнічують. Це дасть змогу дитині оцінити обидва боки інциденту. Зрештою вона не буде сліпо наслідувати дії того, хто представлений у вигіднішому ракурсі.
^ Пропонуйте дитині шукати альтернативи. Творці реклами переважно прагнуть сформувати конкретний стереотип поведінки чи споживання продукту. Наприклад, перегляд ролика, у якому обмокують печиво в молоко, викликає у дитини бажання робити те саме. Розширюйте встановлені рамки. Розповідайте дитині, що вона сама може обирати, із чим їй смакуватиме печиво. Пограйте у пошук альтернатив. Наприклад: «У що ще можна обмокнути печиво? — У чай, у какао. — А в суп чи соус? А що можна обмокнути в суп? Навіщо продукти обмокувати в рідину?».
'ґ Проводьте бесіди на тему здорового харчування. Звертайте увагу дитини на те, що автори реклами сухариків, газованих напоїв або чипсів наголошують на модності, однак жодним словом не згадують про шкідливий вплив, цих продуктів на організм.
Пам’ятка для батьків майбутнього першокласника
Якщо дитина вже «залипла у цифру»
Рекомендації для батьків
^ Не впадайте у відчай. Усе можна виправити.
• Не забирайте у дитини девайс. Вона сприйме це як агресію, порушення особистих меж, приниження. Крім того, різке зникнення об’єкта залежності без будь-якої заміни може мати різко негативні наслідки.
^ Зменшуйте час «спілкування» з девайсом поступово. Для початку встановіть чіткі правила його використання:
- виділіть певний час — не більше ніж півгодини на день для дошкільника;
- виділіть певні місця в квартирі та забороніть користуватися девайсом в інших, наприклад, у кухні, в спальні;
^ Запропонуйте згодом цікаві й захопливі для дитини заняття саме у встановлений час і визначеному місці. Так, непомітно для дитини ви поступово «відвоюєте» її у девайса.
^ Показуйте особистий приклад і діставайте власний девайс при дитині якомога рідше і винятково для розв'язання конкретного завдання.
^ Приділяйте дитині увагу. Якомога частіше дивіться їй в очі. Вибудовуйте довірливі стосунки. Демонструйте свою любов і душевне тепло. Проводьте якомога більше часу разом.
^ Концентруйтеся разом на кожному процесі й шукайте те, що дає почуття радості та задоволення. Практикуйте разом з дитиною усвідомленість:
- коли разом їсте, звертайте увагу на смак, зовнішній вигляд продуктів;
- під час прогулянки — на запахи навколо, відчуття вітру на обличчі, звуки дощу;
- під час спілкування — не відволікайтеся ні на що інше.
^ Намагайтеся поступово замінювати задоволення, отримані за допомогою девайса, на задоволення із реального життя.
^ Створюйте спокійну і просту обстановку довкола дитини. Будьте організовані. Підтримуйте передбачуваний і розумний розклад дня. Уповільніть ритм життя, не поспішайте, не метушіться. Насолоджуйтеся кожною миттєвістю і простими речами в житті.
^ Гуляйте з дитиною якомога більше на свіжому повітрі. Ліпше не на гамірних вулицях, переповнених сенсорними стимулами — мерехтінням вогнів, шумом машин тощо, а в парку, в лісі, на природі.
^ Не бійтеся, якщо дитині стане нудно. У нудьзі, не заповненій інтернетом, криються колосальні можливості: саме в ній рукавичка перетворюється на щеня, а з гілок будується фортеця. У ній народжуються плани і кроки з їх реалізації, створені самою дитиною. Можливо, це станеться не одразу: нічого не народжується швидко. Але не прагніть одразу заповнити час дитини і вигадати їй заняття — не позбавляйте її ініціативи і відповідальності.
^ Не робіть трагедії з можливих «зривів». Продовжуйте працювати далі, і вам все вдається.
Аби дитина не перетворилася на рекламожера
Пам'ятка для батьків
Не залишайте увімкненим телевізор чи радіо у фоновому режимі, коли дитина перебуває в кімнаті. Якщо ви потребуєте музичного супроводу, ліпше увімкніть інтернет-радіо чи інший ресурс, який транслює музику без реклами. Спробуйте самотужки сформувати аудіоколекцію, що відображатиме ваші психічні стани, і слухайте її за нагоди.
'ґ Ставтеся до рекламних роликів як до оповідей із повноцінним сюжетом. Обговорюйте їх із дитиною так, як і будь-яку іншу інформацію. Не прикривайтеся відмовками на кшталт «Це просто дурна реклама», «Це все нісенітниці», «Надивився(лася) реклами» тощо. Говоріть конкретно, що з побаченого чи почутого є обманом, навмисним згущенням барв, маніпуляцією тощо. Допомагайте дитині відокремлювати факти від намагань вплинути на її вибір.
^ Спонукайте дитину не сприймати все однобічно. Якщо в ролику були прояви агресії щодо людей, тварин чи предметів із метою продемонструвати «крутість», успішність, винятковість кривдника, обов’язково поговоріть про почуття, які переживає той, кого пригнічують. Це дасть змогу дитині оцінити обидва боки інциденту. Зрештою вона не буде сліпо наслідувати дії того, хто представлений у вигіднішому ракурсі.
^ Пропонуйте дитині шукати альтернативи. Творці реклами переважно прагнуть сформувати конкретний стереотип поведінки чи споживання продукту. Наприклад, перегляд ролика, у якому обмокують печиво в молоко, викликає у дитини бажання робити те саме. Розширюйте встановлені рамки. Розповідайте дитині, що вона сама може обирати, із чим їй смакуватиме печиво. Пограйте у пошук альтернатив. Наприклад: «У що ще можна обмокнути печиво? — У чай, у какао. — А в суп чи соус? А що можна обмокнути в суп? Навіщо продукти обмокувати в рідину?».
'ґ Проводьте бесіди на тему здорового харчування. Звертайте увагу дитини на те, що автори реклами сухариків, газованих напоїв або чипсів наголошують на модності, однак жодним словом не згадують про шкідливий вплив, цих продуктів на організм.
Пам’ятка для батьків майбутнього першокласника
У 6 – 7 років формуються мозкові механізми, що дозволяють дитині бути успішною у навчанні. Медики вважають, що у цей час дитині дуже важко. І тисячу разів були праві наші прабабусі, які відправляли своїх нащадків у гімназії тільки у 9 років, коли нервова система вже сформувалася.
Однак серйозних зривів і хвороб можна уникнути і сьогодні, якщо дотримуватися найпростіших правил.
Правило 1
Ніколи не відправляйте дитину одночасно в перший клас і якусь секцію або гурток. Сам початок шкільного життя вважається важким стресом для семирічних дітей. Якщо маля не зможе гуляти, відпочивати, робити уроки без поспіху, у неї можуть виникнути проблеми зі здоров’ям, невроз. Тому, якщо заняття музикою та спортом здаються необхідною частиною виховання, почніть водити дитину у ці гуртки за рік до початку навчання або із другого класу.
Правило 2
Пам’ятайте, що дитина може концентрувати увагу не більш як на 10 – 15 хв. Тому, коли ви з нею будете робити уроки, кожні 10 – 15 хвилин необхідно перериватися й обов’язково давати маляті фізичну розрядку. Можете просто попросити пострибати на місці 10 разів, побігати або потанцювати під музику кілька хвилин. Почати виконання домашніх завдань краще з письма. Можна чергувати письмові завдання з усними. Загальна тривалість занять не має перевищувати однієї години.
Правило 3
Комп’ютер, телевізор і будь-які заняття, що вимагають значного зорового навантаження, мають тривати не більше години на день – так вважають лікарі-офтальмологи й невропатологи в усіх країнах світу.
Правило 4
Протягом першого року навчання ваше маля потребує підтримки. Дитина не тільки формує стосунки з однокласниками й учителями, але й уперше розуміє, що з нею самою хтось хоче дружити, а хтось – ні. Саме у цей час у маляти складається свій власний погляд на себе. І якщо ви хочете, щоб із нього виросла спокійна і впевнена у собі людина, - обов’язково хваліть! Підтримуйте, не лайте за й неакуратність у зошиті. Усе це – дрібниці порівняно з тим, що від нескінченних докорів і покарань ваша дитина не буде вірити у себе.
Кілька коротких правил
1. Показуйте дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за якісь досягнення.
2. Не можна ніколи (навіть у пориві гніву )говорити дитині, що вона гірша за інших.
3. Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які її запитання.
4. Намагайтесь щодня знаходити час, щоб побути наодинці зі своєю дитиною.
5. Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками, але й із дорослими.
6. Не соромтесь підкреслювати, що ви пишаєтеся своїм малюком.
7. Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини.
8. Завжди говоріть дитині правду, навіть коли вам це невигідно.
9. Оцінюйте тільки вчинки, а не її саму.
10. Не домагайтеся успіху силою. Примус – найгірший варіант морального виховання. Примус у сім’ї порушує особистість дитини.
11. Визнайте право дитини на помилку.
12. Думайте про дитячий «банк» щасливих спогадів.
13. Дитина ставиться до себе так, як ставляться до неї дорослі.
14. І взагалі , хоч інколи ставте себе на місце своєї дитини, і тоді ви краще зрозумієте, як її виховувати.