СИСТЕМА РОБОТИ З ІНФОМЕДІЙНОЇ ГРАМОТНОСТІ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ
СИСТЕМА РОБОТИ З ІНФОМЕДІЙНОЇ ГРАМОТНОСТІ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ
Стрімкий розвиток медіа у світі гостро ставить питання медіа-освіти, формування грамотності на матеріалах та з допомогою мас-медіа, що має на меті критичне сприйняття медіа-повідомлень вихованцями закладів дошкільної освіти, адже на перше місце виходять завдання організації освітнього середовища, яке б формувало активну, вдумливу, відповідальну людину. Із кожним днем медійні засоби, завдяки їх доступності та природній цікавості дітей, мають значніший вплив на свідомість дошкільників.
У сучасному суспільстві більшу частину інформації людина отримує за допомогою як традиційних (друкованих видань, радіо, кіно, телебачення), так і новітніх (комп’ютерно-опосередкованого спілкування, інтернету, мобільної телефонії) засобів масової комунікації з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Стрімкий розвиток останніх потребує негайного підготування педагогів, батьків та дітей до вмілого, а головне, безпечного користування ними. Адже в епоху інтернету, коли знання всього світу здаються доступними, дуже важко контролювати потік надходження інформації до авдиторії. І тут разом зі свободою слова приходить вседозволеність. Крім того, слід наголосити на тому, що сьогодні, на жаль, переважає неякісна медіа продукція, аморальність, зневага до загальнолюдських цінностей. Внаслідок чого в Україні, як ми вже зазначали, постало гостре питання розвитку медіа-освіти, що дасть знання про механізми маніпулювання психікою людини і дозволить протистояти незаконним вторгненням у підсвідомість, а отже захистити себе. Не можна просто забороняти ту чи іншу інформацію. Потрібно вчити і дітей, і дорослих медіа грамотно (розуміння способів, за допомогою яких медіа створюють різні типи повідомлень, того, як вони подають інформацію і які методи використовують для організації матеріалу) її опрацьовувати. Слід розуміти: якщо не можна змінити медіа, потрібно змінити ставлення аудиторії до них.
Психолого-педагогічні дослідження, які провели провідні науковці та практики (Т. Алексєєнко, Ю. Аркін, Є. Арнаутова, І. Артюхова, О. Байєр, О. Барабаш, І. Бех, А. Богуш, М. Боришевський, Л. Виготський, В. Давидов, О. Вишневський, М. Вовчик-Блакитна, Н. Гавриш, О. Главінська, І. Гребенніков, Н. Дятленко, О. Запорожець,О. Квашук, О. Кононко, В. Котирло, С. Кулачківська, С. Ладивір, І. Литвиненко, А. Ліпкіна, Т. Маркова, Т. Науменко, В. Павленчик, Т. Піроженко, В. Постовий, Т. Поніманська, М. Стельмахович, Т. Титаренко, С. Тищенко, Л. Уманець та ін.), довели, що саме дошкільний вік визначальний для інтелектуального, особистісного, соціального та емоційного розвитку людини, тому використання стратегій критичного мислення в медіаосвіті може створити основу для подальшого розвитку дошкільників, що відповідатиме сучасним вимогам. Після п’яти років у дітей зростає потреба в спілкуванні з однолітками. На основі спільних ігор виникає дитяче суспільство, розвиваються комунікативні вміння й адекватна оцінка своїх висловлювань і вчинків, а також власних можливостей і досягнень у різних видах
діяльності. На п’ятому-шостому році життя формується система взаємин, складаються критичніші оцінки щодо групової солідарності, у дитини з’являються друзі. П’ятирічна дитина сприймає триваліші розповіді та пояснення, бо в неї виникає знаково-символічна функція (інтерес до букв, цифр). У дітей стає стійкішою увага, розвивається довільне запам’ятовування, удосконалюються сприйняття та уява, розвиваються вищі форми наочно-образного мислення (уміння міркувати, робити висновки, здатність класифікувати), а також збільшується значення мови, як способу передавання різноманітної інформації, думок і міркувань. Розповідь стає ефективним способом розширення кругозору дітей старшого шкільного віку поряд із практичним спостереженням і експериментуванням, з’являється принципово нова здатність: співпереживати вигаданим персонажам, тобто дітям стає доступне внутрішнє життя іншої людини.
Старший дошкільний вік (5 – 6 років) – це вік «проявлення» критичності, що виражається в прагненні знайти і конкретизувати наявність певних помилок або недоречностей в об’єкті пізнання. Критичне ставлення на цьому рівні може проявлятись у формі питання, за допомогою якого діти намагаються уточнити правильність своєї позиції. З’являючись на самому початку процесу соціалізації особистості дитини, критичне мислення виявляється тим особистісним утворенням, яке істотно визначає всю подальшу перспективу медіакомпетентності загалом.
Отже, впровадження медіа освіти в освітній процес закладу дошкільної освіти сприятиме формуванню медіа культури як самих педагогів, так і вихованців та їхніх батьків, розв’язанню проблеми підготування дитини старшого шкільного віку до спілкування із засобами масової комунікації під час соціалізації, а це, своєю чергою, дозволить, по-перше, захистити дитину від потенційно шкідливих ефектів медіа, а по-друге, виховати такого споживача медіа, що міг би ефективно задовольняти свої інтереси, використовуючи засоби масової комунікації [5].
Методика дошкільної медіа освіти інтегрована в освітні напрями БКДО (Нова редакція), опирається на ключові поняття медіа освіти, базується на вивченні тематичних розділів, пов’язаних із процесом створення медіапродуктів (діафільм, відео, коротке кіно, мультфільм, відеоролик тощо), їх видами та жанровими особливостями, структурою, ідеями, та ґрунтується на концентричному вивченні медіаматеріалу. Вона дозволяє реструктурувати традиційні форми занять у вільні тематичні блоки, реалізувати різноманітні творчі завдання, поєднувати творче сприймання медіа і розвиток здатності створювати власну медіапродукцію (лепбук, мінікнижка, відеокнига, журнал, відеоролик рекламної тематики, реклама у вигляді плакату, афіша, телерепортаж, медіарепрезентація, діафільм з озвучуванням). Створення власного медіапродукту з метою його подальшого використання (відеофільм, відеокнига, газета або журнал) сприяє формуванню в дітей дошкільного віку продуктивної мотивації медіаосвітнього процесу. Освітній напрям «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі. Комп’ютерна грамота» визначає «цифрову компетентність — як здатність використовувати інформаційно- комунікаційні та цифрові технології для задоволення власних індивідуальних потреб і розв’язання освітніх, ігрових завдань на основі набутих елементарних знань, вмінь, позитивного ставлення до комп’ютерної та цифрової техніки» [1].
Слід зазначити, система компетенцій у сфері медійної та інформаційної грамотності об’єднала дві галузі – медійну грамотність та інформаційну грамотність. Цілі і завдання інформаційної грамотності:
• визначити і сформулювати інформаційні потреби;
• знайти та отримати доступ до інформації;
• оцінити та систематизувати інформацію;
• використати та передати інформацію із дотриманням етичних норм;
• застосувати навички роботи з ІКТ для обробки інформації.
медійної грамотності:
• розуміти роль та функції медіа в демократичному суспільстві;
• розуміти умови, за яких медіа зможуть виконувати свої функції;
• критично оцінювати контент медіа у світлі притаманних їм функцій;
• взаємодіяти з медіа для самовираження та участі в демократичних процесах;
• актуалізувати навички, в т. ч. роботи з ІКТ, необхідні для створення контенту користувача.
Отже, інформаційна грамотність підкреслює важливість доступу до інформації, її оцінки та етичного використання, а медійна грамотність робить акцент на здатність розуміти функції медіа, оцінювати якість виконання цих функцій та вступати в раціональну взаємодію з медіа з метою самовираження.
Для повноцінного використання переваг забезпечено такі умови:
1. Медійна та інформаційна грамотність сприймаються як єдине ціле і включають в себе комплекс компетентностей (знання, навички, вміння).
2. Підготовка педагогів до викладання медійної та інформаційної грамотності, передачі вихованцям життєво необхідних навиків.
3. Педагоги знають, де можна знайти і як отримати інформацію, а також як її створити.
4. Забезпечено рівний доступ до інформації, а також особам з особливими освітніми можливостями.
5. Медійна та інформаційна грамотність сприймається як життєво важливий інструмент міжкультурного діалогу, взаємодії народів і розуміння їх культур.
6. Зазначимо, що серед об’єктивних факторів, що зумовлюють необхідність медійної та інформаційної грамотності, формування критичного мислення, а, отже, усвідомлення дій і навичок, які ми застосовуємо, коли оцінюємо інформацію, перевіряючи її на достовірність і наявність маніпуляцій [6].
Сучасний стан системи дошкільної освіти характеризують значні зміни у перетворені предметно-розвивального середовища закладу дошкільної освіти, створення нових науково обґрунтованих засобів для повноцінного розвитку дошкільників, оновлення форм і методів роботи з ними і насамперед в управлінні освітнім процесом ЗДО. Однією з важливих умов оновлення є використання в дошкільній ланці системи освіти інформаційно-комунікаційних технологій. Використання ІКТ в роботі закладів дошкільної освіти ставить перед педагогами завдання створення нової моделі освітнього процесу й освітнього середовища, яка б відповідала запитам сучасного суспільства. Наслідки огляду програмно-методичного забезпечення свідчать, що в закладі дошкільної освіти вироблена система інформаційно-комунікативних технологій. Основою даної системи являється Базовий компонент дошкільної освіти України, освітній напрям «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі. Комп’ютерна грамота», Освітня програма для дітей від 2 до 7 років «Дитина», інструктивно-методичні рекомендації «Щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти у 2020/2021 навчальному році».
Інформаційно-освітнє середовище закладу дошкільної освіти включає в себе сукупність технологічних засобів (комп’ютери, бази даних, комунікаційні канали), організаційні форми інформаційної взаємодії, що сприяють у вирішенні організовано-пізнавальних і освітніх завдань із застосуванням інформаційних і комунікаційних технологій. Сучасні інформаційно - комунікаційні технологій в ЗДО впроваджуються в усі складові освітнього процесу (адміністративну діяльність, освітню діяльність закладу дошкільної освіти, а також використання електронних засобів навчального призначення на заняттях).
Потужним інформаційно-просвітницьким джерелом є сайт ЗДО "Умка", на якому кожен бажаючий може ознайомитись з цікавими матеріалами з життя вихованців закладу дошкільної освіти та ознайомитись з консультаціями, порадами, рекомендаціями з навчання та виховання дошкільників. Створюючи сайт ЗДО, ми ставили перед собою такі завдання: створення і розвиток Інтернет - середовища закладу дошкільної освіти; формування і вдосконалення інформаційно-комунікаційних компетентностей адміністративно-педагогічного складу працівників ЗДО, батьків, вихованців; сприяння використанню Інтернет - ресурсів в управлінській, навчально - методичній, освітній діяльності, взаємодії з батьками вихованців, громадськістю. Педагоги закладу мають доступ до Інтернету, так як заклад підключено до мережі Інтернет Укртелекому. Для онлайн співпраці з батьками створено групи Viber, Facebook, Messenger.
Відповідно до Інструктивно-методичних рекомендацій «Щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти у 2020/2021 навчальному році», відповідно до Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», на основі Базового компоненту дошкільної освіти і обраних освітніх програм змісту освіти, з урахуванням потреб сьогодення у посиленні складових соціально-морального, емоційно-ціннісного розвитку дітей, покращення їхнього фізичного, психічного здоров`я упродовж дошкільного дитинства, у 2020-2021 навчальному році педагогічний колектив ЗДО «Умка» спрямовував свою діяльність відповідно до пріоритетів змістового наповнення освітнього процесу: удосконалення взаємодії педагогічних працівників освітнього процесу засобами інформаційно-комунікативних технологій. Стан матеріально-технічної бази ЗДО «Умка» відповідає педагогічним вимогам, сучасному рівню освіти і санітарним нормам. Всі базисні компоненти освітнього простору включають оптимальні умови для повноцінного фізичного, естетичного, пізнавального і соціального розвитку дітей. Заклад дошкільної освіти постійно працює над зміцненням матеріально-технічної бази. ЗДО забезпечений сучасними технічними засобами навчання відповідно до Примірного переліку ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти.
Організувати роботу закладу дошкільної освіти досить не просто. Саме тому план роботи ЗДО справедливо вважається одним із важливих етапів управління. Розробити план роботи – означає передбачити комплекс заходів, спрямованих на поліпшення освітнього процесу та його результативності. Від того, наскільки правильно, виважено й системно сплановано роботу – сформовано єдиний напрямок зусиль педагогічного колективу на досягнення загальних цілей, залежить успішна освітня діяльність закладу дошкільної освіти.
Сьогодні ефективне функціонування закладу дошкільної освіти залежить від уміння адміністрації закладу здійснювати оперативний аналіз ситуації, своєчасного її коригування та оптимального прийняття управлінського рішення. Час вимагає змін ще й у характері інформаційно-комунікаційної взаємодії та зв’язків між усіма суб’єктами управління, появі нових вимог до професійної діяльності керівного складу закладу, до рівня сформованості у них інформаційної компетентності. Інтернет та інформаційно-комунікаційні технології займають особливе місце в сучасному світі. Навички володіння комп’ютером, використання інформаційних та комунікаційних технологій у повсякденній роботі, уміння використовувати можливості мережі Інтернет - така реальність сьогоднішнього дня. Щоб орієнтуватися у наростаючих інформаційних потоках, сучасний керівник закладу дошкільної освіти вміє отримувати, обробляти і використовувати інформацію за допомогою комп’ютерів і сучасних засобів зв’язку. Ефективність управлінської діяльності багато в чому визначається рівнем підготовки керівних та педагогічних кадрів. Якщо завідувач закладу сам використовує інформаційні технології в управлінні і глибоко усвідомлює необхідність їх впровадження в освітній процес, то педагогічний колектив сприймає ці нововведення значно швидше і легше, намагається їх реалізувати з максимальною ефективністю. Особисто ми перед інтенсивним впровадженням ІКТ у освітній процес опановуємо технології і на власному прикладі стараємось довести колективу, що це зовсім не складно, а сучасно, модно, ефективно і цікаво як педагогам так і дошкільнятам.
Визначаються основні фактори, що сприяють підвищенню ефективності організації освітнього процесу:оперативність отримання інформації по системі Документообігу, оперативне отримання і обробка звітності; системне зберігання та оперативне використання нормативної бази, інформації про матеріально-технічну базу, кадровий склад ЗДО, досвід роботи педагогів; зниження витрат часу на здійснення функцій аналізу, контролю, підготовки поточної інформації. Всі користувачі Інтернет – мережі мають свої електронні поштові скриньки. На персональних комп’ютерах стоять програми миттєвого сповіщення про прихід електронного листа, що дозволяє оперативно отримати інформацію та прийняти рішення. Для вдосконалення освітнього процесу в ЗДО, підвищення фахового, професійного рівня педагогічного колективу, його комп’ютерної обізнаності, педагоги постійно користуються корисними сайтами мережі Інтернет. Використання ІКТ в управлінні закладу дошкільної освіти є важливою складовою розвитку єдиного інформаційного освітнього простору. Без чіткої організації роботи адміністрації ЗДО неможливо організувати управління всією системою в цілому.
Враховуючи високий навчальний потенціал сучасних ІКТ та темпи їх розвитку, що обумовлені безперервною розробкою і вдосконаленням програмних засобів, освіта педагога, а саме вихователя закладу дошкільної освіти, потребує сьогодні постійного вдосконалення, випередженого формування та розвитку його ІКТ- компетентності, інформаційної культури в цілому. В ЗДО працює молодий, творчий і креативний педагогічний колектив, який володіє інформаційно - комп’ютерними технологіями і використовує їх у своїй роботі з вихованцями.
Здійснення моніторингу ІКТ-компетентності педагогів, як суб’єктів інформаційного освітнього простору закладу дошкільної освіти є перспективним, оскільки дозволяє ефективніше впливати на зміст, форми, методи та засоби методичної підготовки різних категорій педагогічних працівників, що оптимізує використання ресурсів освітнього середовища для підвищення якості освіти та самореалізації педагогів, а отримання достовірної інформації дозволяє вихователям узагальнити та покращити показники роботи в галузі ІКТ, окреслити індивідуальну освітню траєкторію щодо підвищення ІКТ-компетентності, адміністрації прогнозувати шляхи розвитку ЗДО, визначити пріоритетні напрямки діяльності ЗДО щодо підвищення ІКТ-компетентності педагогів, та подальшого моделювання методичної роботи в умовах інформатизації освіти. Оцінювання ІКТ-компетентності здійснювалося за критеріями визначення рівня володіння педагогічними працівниками інформаційно-комунікаційними технологіями (початківець, активний користувач, експерт).
Під час підготовки до педагогічної ради педагогами проведено опитування батьків (20 осіб), які виховують дітей шостого року життя. Зазначимо, що в кожній сім’ї опитаних вдома є комп’ютер (100%). Проте 25% батьків категорично не дозволяють своїй дитині ним користуватися. Вони переконані, що комп’ютер шкідливо впливає на здоров’я дитини (вплив на зір, психіку тощо). 75% батьків спокійно ставляться до спілкування дитини з комп’ютером, контролюючи цей процес. Вони підбирають цікаві розвивальні ігри, обмежують перебування дитини біля комп’ютера в часі (30-40хв, до 1 години, 2-3години), разом з дітьми переглядають всі передачі, якими цікавляться їхні малюки та роблять спроби спільно обговорити позитивні і негативні сторони побаченого. Однак майже всі вони тією чи іншою мірою відчувають труднощі у такому виді діяльності. Ми з’ясували, як оцінюють батьки свій рівень медіаграмотності (дослідження Ю. Семеняко). Одним із запитань проведеного опитування було визначення рівня медіаграмотності батьків. Так, за шкалою оцінювання (від 1 до 10) майже 45% батьків оцінили свій особистий рівень медіа грамотності на 8 балів. З опитаних 30% відзначили свій рівень, як високий (10 балів), 20% оцінили себе на 7–9 балів, 5% оцінили себе на 3 бали.
Медіасередовище є невід’ємним фактором впливу на дитину дошкільного віку, а оволодіння дитиною вмінням використовувати пізнавальний, соціокультурний потенціал медіа має величезне значення. Однією з форм впливу медіасередовища на розвиток дітей дошкільного віку є перенесення і відображення інформації про оточуючий світ та унаочнення її в доступному форматі для дітей. Це означає, що сприйняття світу дитиною значною мірою залежить від того, як його подають медіа. У такому медіасередовищі наразі зростають сучасні діти, тому медіасередовище є альтернативною можливістю організації діяльності дітей в умовах закладу дошкільної освіти. Воно може бути допоміжним засобом роботи з дошкільниками в пошуку та поданні інформації за умови розумного використання медіазасобів. Отже, медіа надають різнобічну інформацію про світ та практичні наочні зразки певного стилю життя і діяльності людини, формують життєві цінності дитини дошкільного віку. Виходячи з цього, особливим аспектом формування медіаграмотної особистості дитини стає медіаосвіта – вивчення вихованцями закономірностей масової інформації.
Специфіка медіаосвіти з точки зору педагогіки полягає в тому, що вона виникає для формування сприйняття і інтерпретації інформації і має на увазі, що усі учасники педагогічного процесу рівноправні перед отримуваною інформацією. Проте педагог не учить, а допомагає осягнути світ, пропонуючи аналізувати отриману інформацію на різних рівнях осмислення. Процес формування медіаграмотностіу дітей дошкільного віку є довготривалим, проходить певні етапи навчання та опанування медіазасобами.
І етап – навчити сприймати інформацію з екрана (діти четвертого року життя).
ІІ етап – навчити оцінювати якість інформації (діти п’ятого року життя).
ІІІ етап – навчити емоційно сприймати медіатекст, навчити критичному сприйняттю (діти шостого року життя).
ІV етап – оволодіти технічними засобами медіа (опанувати найпростіші медіазасоби – натиснути кнопку на фотоапараті, знайомство з мікрофоном); озвучувати кадри за допомогою мікрофону та комп’ютера, опанувати мобільний телефоном; створити діафільми, мультфільми за допомогою різних медіазасобів та інструментів за участю педагога.
V етап – розкрити технології створення інтерпретацій інформації (створення медіарепрезентацій)[6].
Медіа чинять суттєвий вплив на розвиток особистості дитини, тому слід зазначити, що взаємодія дошкільнят із медіазасобами та процес їх виховання на медіаматеріалі формує новий тип відносин дітей з медіасередовищем, а відтак перш за все ми:
1. Організовуєм діяльність дітей таким чином, щоб сприяти комунікаційної взаємодії, обговоренні тих чи інших медіапроцесів.
2. Враховуваєм естетичні, технічні вимоги та вимоги щодо умов безпеки використання медіа для розвитку медіаграмотної особистості дитини.
Досвід показує, що однією з найбільш важливих умов успішного розвитку дитячої медіатворчості і медійних навичок є різноманітність і варіативність форм роботи дошкільнят з медіаматеріалом. Тому виникла ідея створити в дошкільнят особливий, ні з чим незрівняний настрій, викликати сильні почуття і бажання спілкуватися через взаємодію з книгою, мультфільмом, ілюстраціями – зробити так, щоб ці види медіа стали засобом емоційного занурення дітей в область комунікації і пізнання. А із приходом медіатехнологій виявилося, що можна зробити так, щоб малюнки, фото, вироби з пластиліну або улюблені іграшки «ожили», почали рухатися і жити своїм власним життям. За мету мали теоретично обґрунтувати і практично реалізувати засоби формування медіатворчості, розвитку зв’язного мовлення у дітей дошкільного віку шляхом використання друкованих і аудіовізуальних медіа (книга, мультфільм, фото, газета, журнал, картина і ілюстрація тощо), активне застосування медіа в освітній діяльності та освоєння технології створення медіарепрезентації [4].
Тому, завдання, які ставили перед педагогами:
1. Ознайомити дітей з деякими поняттями й видами медіа: фото,преса, газета, журнал, мультиплікація, мобільний зв’язок, озвучування, декорації, кадр, монтаж, зйомка тощо.
2. Сприяти формуванню у дошкільнят комунікативних навичок за допомогою медіадіяльності, вміння виділяти проблему, планувати майбутню роботу, співвідносити задум і результат.
3. Створити умови для виявлення культурно-пізнавальної цікавості, а також використання отриманих знань і умінь для створення власного медіапродукту.
4. Вправляти дошкільнят в роботі з обробкою інформації.
5. Формувати здатність до сприйняття, оцінки і створення медіатекстів.
6. Виховувати бажання самовиражатися і радіти результатам своєї медіадіяльності
7. Дотримуватися правил інтернет-безпеки для дошкільників та їхніх батьків.
Нині без відео не обходиться ані освітній процес, ані медійна діяльність, ані навіть міжособистісне спілкування. Педагогічний колектив опанував програму, яка допомагає створювати відеоролики, відеопрезентації для власних потреб, докладний опис усіх опцій програми та дій, що знадобляться для відбору та монтування відеоролика з фото-, відео- та аудіофайлів. Презентації педагогів ви можете переглянути на сторінках Facebook
Lapbook – це нова, універсальна форма організації освітньої діяльності для розвитку пізнавальної активності, креативності та самостійності дітей дошкільного віку в умовах сучасної освіти; новітній засіб систематизації, реалізації та узагальнення ключових компетентностей Нової української школи. Lapbook — багатофункціональна розкладна папка, що містить ніші й кріплення для різноманітного дидактичного матеріалу. Термін запозичено з англійської мови, де слово «lap» має декілька значень — «раунд», «коло», «складати», «з’єднувати в нахлест», а також «коліна». З огляду на багатозначність слова та застосування леп буків, найточніший переклад — «складена книга» чи «книга етапу». Lapbook укладається таким чином, аби пристосовувати його для розміщення всередині матеріалів з певного етапу навчання. Він покликаний повідомити, розширити, закріпити, узагальнити знання з різноманітних тем. Леп бук може бути створений як вихователями, так і вихованцями, або дітьми спільно з батьками. Сенс Lapbook полягає в тому, щоб не лише структурувати інформацію, а зробити це у яскравий спосіб. Чим більше складових, тим більш інформативною є тека, а завдяки різнобарвній візуалізації зміст освітнього матеріалу краще запам’ятовується.
Із-поміж ycix медіатехнологій найпопулярнішими серед дошкільників, безумовно, залишаються мультиплікаційні фільми, з одного боку, дають змогу відволікти чимось дитину на певний час, а з іншого — виконують неабияку виховну, пізнавальну й розвивальну функцію. Фахівці виокремлюють кілька принципів дії механізму формування в дітей соціальних установок i цінностей під впливом мультиплікаційних фільмів, зокрема:
• інформування — підвищення обізнаності дітей про довкілля,формування первинних уявлень про добро i зло, еталони хорошої i поганої поведінки;
• ідентифікація — засвоєння соціальних установок i цінностей шляхом зіставлення себе з персонажами мультфільмів;
• імітація — копіювання поведінки, наслідування героїв мультфільмів.
Демонстрація мультфільму в повному обсязі є громіздким i неефективним шляхом розвитку в дошкільників зв’язного мовлення. Показ усього мультфільму веде до того, що не фільм пристосовується до заняття з дітьми, а заняття «підганяється» до роботи над фільмом.
Biд дорослого залежить вибір казки i правильне трактування її сюжету. Дорослий має продумувати ситуації заздалегідь, щоб перетворити спілкування в комунікативну ситуацію. У результаті відбувається не лише запам’ятовування нових слів, а й породжується діалог між дитиною та персонажем, у неї з’являється інтерес до спілкування iз цим героєм.
Найцікавішою формою залучення дітей до діалогу та монологу є бесіда за змістом мультфільму. Сюжети мультфільмів — стандартні ситуації, у які потрапляють діти в повсякденному житті, у процесі спілкування з іншими членами суспільства. Вони демонструють соціальні норми, правила, гендерні ролі, цінності й моделі поведінки тощо. Відтак діти відтворюють сюжети, закріплюючи способи дії в тих чи інших ситуаціях.
Перегляд мультфільму триває до 15 хв. Після перегляду проводимо короткий словесний опис змісту або бесіду за змістом — до 5 хв. Потім використовуємо декілька видів мовленнєвої роботи за сюжетом: закріплюємо та активізуємо словник, складаємо синонімічний ряд, речення за запропонованими словами тощо — до 5 хв.
На наступному заняті (можливо, після обіду, або наступного дня) проводимо роботу з мікросюжетом мультфільму, використовуючи стоп-кадр або відеоряд. При цьому застосовуємо piзнi методи i прийоми, зокрема:
• відповіді на запитання;
• озвучування мікросюжетів;
• коментування;
• вибірковий опис дії i ситуації;
• використання слів у переносному значенні;
• пригадування пісеньок, загадок;
• визначення особистісно значущих i смішних ситуацій тощо.
На заключному, рефлексивному, етапі активізуємо мовлення на фоні максимальної «включеності» кожної дитини в сюжет. Для цього пропонуємо дітям поставити дорослому запитання за змістом сюжету або пофантазувати щодо розвитку сюжету на кшталт «а що було б, якби...», «якби я був..., то...» тощо. Використовуємо також методичний прийом, порівнюємо дві - три екранізації того самого літературного твору.
Критеріями добору мультфільмів з точки зору їх придатності для використання, як засобу навчання мови i розвитку мовлення визначаємо такі:
• емоційна та мовленнєва насиченість самого сюжету мультфільму;
• динамізм фільму, гострота й експресивний розвиток сюжету, захопливі для дитини події; яскравість, оригінальність, та індивідуальність зображення героїв - вони запам’ятовуються;
• відповідність структури тексту мультфільму та можливостям дитячого сприймання й розуміння, співвіднесеність їх iз дитячим досвідом i пережитими подіями;
• пробудження бажання наслідувати позитивного героя, зокрема його благородство й успішність.
• зв’язок фільму з реальною життєвою ситуацією дитини, її відносинами з довкіллям;
Мультимедійні технології є одним з найперспективніших і найпопулярніших напрямів інформатизації дошкільної освіти. Вони мають на меті створення продукту, який містить колекції зображень і даних, що супроводжуються звуком, відео, анімацією та іншими візуальними ефектами.
Мультимедійна презентація для дітей дошкільного віку містить нaбip слайдів, на яких є графічні об’єкти, малюнки тощо, а також звук, відео та анімацію - три основні компоненти мультимедia. Використання на заняттях мультимедійних презентацій побудує освітній процес на основі психологічно коректних режимів функціонування уваги, пам’яті, гуманізації змісту навчання і педагогічних взаємодій, реконструкції процесу навчання і розвитку з позицій цілісності. Під час презентацій заняття стає емоційно забарвленими, привабливими викликає у дитини живий інтерес, є прекрасним наочним посібником і демонстраційним матеріалом, що сприяє хорошій результативності заняття.
Гра є однією з форм практичного мислення дітей. I тому використання комп’ютерних iгop у освітній діяльності є природним для дитини i слугує ефективним засобом підвищення мотивації i забезпечення індивідуалізації навчання та розвитку особистісних здібностей. У гpi дитина оперує своїми знаннями, досвідом, враженнями, що відображаються у формі ігрових cпocoбiв дії, iгpoвих знаків, які набувають в смисловому полі гри. Однією з найважливіших функцій комп’ютерних ігор є навчальна. Комп’ютерні ігри створені так, що дитина може собі уявити окреме поняття або конкретну ситуацію, а одержати узагальнене поняття про всі схожі предмети або ситуації. У такий спосіб у дитини розвиваються такі важливі операції мислення як узагальнення і класифікація. Під час гри на комп’ютері, дитина рано починає розуміти, що предмети на екрані - це не реальні речі, а тільки знаки цих реальних речей. Таким чином, у дітей починає розвиватися так звана знакова функція свідомості, тобто розуміння того, що є кілька рівнів навколишнього середовища - це й реальні речі, і картинки, схеми, слова або числа і т.ін.
Комп’ютерні ігри вчать дітей переборювати труднощі, контролювати виконання дій, оцінювати результати. Завдяки комп’ютеру стає ефективним навчання цілеспрямованості, плануванню, контролю і оцінки результатів самостійної діяльності дитини, через сполучення ігрових і не ігрових моментів. Дитина входить у сюжет ігор, засвоює правила, відповідно діє і прагне досягнення результатів. Крім того, практично у всіх іграх є свої герої, яким потрібно допомогти виконати завдання. Таким чином, комп’ютер допомагає розвити не тільки інтелектуальні здібності дитини, але й виховати вольові якості, такі як самостійність, зібраність, зосередженість, посидючість, спонукає дитину до співпереживання, допомоги героям ігор тощо, збагачуючи тим самим його ставлення до довкілля.
Комп’ютерні ігри, які використовуємо у роботі з дітьми дошкільного віку ми умовно поділили на підгрупи:
1. розвиваючі комп’ютерні ігри (спрямовані на формування загальних розумових здібностей, а також пам’яті, мислення, уваги);
2. ігри – забави (без завдань для розвитку, але вони дають можливість дитині порозважатись, побачити результат у вигляді мультфільму);
3. навчальні комп’ютерні ігри ( через яку знайомим дитину з початками математичних понять, дидактичних уявлень, з основами класифікації, синтезу, систематизації, аналізу понять, навчають грамоті, читанню);
4. ігри – квести ( дитина повинна дійти до усвідомлення цілі і способу дій, знайти ключ для розв’язання завдання, а правила гри приховані).
Підводячи підсумки, можна зробити наступні висновки, що впровадження інформаційно-комунікативних технологій:
- сприяє підвищенню професійного рівня педагогів, спонукає їх шукати нові нетрадиційні форми і методи навчання, проявляти творчі здібності;
- сприяє підвищенню інтересу дітей до навчання, активізує пізнавальну діяльність, підвищує якість засвоєння програмного матеріалу дітьми;
- сприяє підвищенню рівня педагогічної компетентності батьків, інформованості їх про напрями діяльності дошкільного закладу та результатах конкретної дитини, співпраці батьків і ЗДО;
- дозволяє робити заняття привабливими, сучасними завдяки дизайну представленої інформації;
- комп’ютерні технології допомагають закріплювати знання, вміння, навички дітей, розв’язувати пізнавальні та творчі завдання;
- дає можливість моделювати, вирішувати різні проблемні ситуації;
- допомагає перевірити правильність відповідей дітей, виконання завдань за допомогою екрану;
- підвищує рівень засвоєння інформації, сприяє розвитку таких процесів як увага, пам’ять, мислення, уява, мовлення, розвиває почуття кольору, композиції, бере участь у інтелектуальному, емоційному та моральному розвитку дітей.
Використання інформаційно-комунікативних технологій у закладі дошкільної освіти є збагачувальним і перетворювальним фактором, який є одним із шляхів оновлення змісту освіти згідно сучасним вимогам.
Використана література:
1.Базовий компонент дошкільної освіти України / Під наук.керівн. Піроженко Т.О., авт.кол-в: Байєр О.М., Безсонова О.К., Брежнєва О.Г., Гавриш Н.В., Загородня Л.П. та ін. 2021. 37с.
2. Освітня програма для дітей від 2 до 7 років «Дитина»/ Наук.керівн. Огнев’юк В.О., авт.кол-в: Г.В.Беленька, О.Л.Богініч, Н.І.Богданець-Білоскаленко та ін., 2020р.
3.Впровадження та поширення інформаційно-комунікаційних технологій у роботі дошкільного навчального закладу з дітьми, педагогами, батьками та громадськістю : тематичний збірник праць / упоряд.: А. А. Волосюк; за заг. редакцією Л. А. Шишолік. – Рівне : РОІППО, 2015. – 85 с
4. Крутій К. Л. Медіадидактичні особливості використання мультфільмів як засобу навчання мови і розвитку зв’язного мовлення дошкільників// Наукові записки [Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка]. Серія : Педагогіка. - 2013. - № 3. - С. 85-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_ped_2013_3_19
5. Медіасвіт для дошкільнят : парціальна програма для дітей старшого дошкільного віку / Василюк С. М., Алєксєйчик О. В., Проценко О. В., Абаляєва Л. Ю., Чашка Т. М., Стєніна Л. В., Шелкова С. В.; за заг. ред. О. В. Волошенюк, Г. А. Дегтярьової, В. Ф. Іванова. – Київ : Академія української преси, Центр вільної преси, 2019. – 98 с.
6. Тетяна Чашка. Формування медіатворчості у дітей середнього дошкільного віку шляхом залучення їх до медіадіяльності
7. «Цифровий лікбез: як створити відеоролик», «Вихователь-методист дошкільного закладу» №4, 2020 року