"НАВЧАННЯ МУЗИЦІ"
Часто доводиться чути від батьків: " А чи є у моєї дитини слух?" "У моєї дитини є музичні здібності, і чи можна їй займатися музикою?" Навчання музиці важливо для кожної дитини, але намагатися "виростити" професійного музиканта з кожної дитини неможливо і не потрібно. А побачити чи є у дитини музичні здібності можна лише в процесі навчання, більш того, саме в процесі навчання відбувається і розвиток музичних здібностей.
Заняття музикою необхідні кожній дитині, вони допомагають її загальному розвитку, допомагають розвинути відчуття прекрасного. Навчання музиці покращують характер дітей і благотворно впливають на їх психологічний стан.
Кожна дитина - це яскрава індивідуальність, це унікальний мир, єдине у своєму роді поєднання особливостей особи, характеру, темпераменту. Нескінченна різноманітність людських типів - це безцінний дар, яким обдарувала нас природа. Маленька дитина - це особа, вже здатна на оригінальне мислення, на вираз власного "Я", на прояву волі. Щоб розвинути і зберегти в дитині особу, здатну на яскраве самовираження, педагог повинен знаходити до кожної дитини особливий підхід.
Прийнято вважати, що навчання дітей музиці слідує починати з 5-6 років. Але існує і інша думка: музичне виховання слід починати з внутрішньоутробного періоду. Перш ніж почати вчитися на якому б то ні було інструменті, той, хто навчається - будь то дитина або дорослий - повинен вже духовно володіти якоюсь музикою: так би мовити, берегти її у своєму розумі, носити в своїй душі і чути своїм слухом. Весь секрет таланту і генія полягає в тому, що в його мозку вже живе повним життям музика раніше, ніж він вперше торкнеться до клавіш або проведе смичком по струні; от чому немовля Моцарт "відразу" заграв на фортепіано і на скрипці.
Батькам, охочим виховати всесторонньо розвинуту дитину у тому числі і в музичному плані, необхідно починати його виховання ще з внутрішньоутробного періоду. Тобто слухати музику (бажано спокійну і мелодійну), відвідувати музеї і театри. За спостереженнями вчених, у мам, що займаються в період вагітності мистецтвом, часто народжуються діти з добрими здібностями в різних сферах мистецтва. Бажано співати мамам своїй дитині колисанки перед сном, і дуже важливо співати їх не фальшиво, оскільки саме цим можна порушити у дитини музичний слух назавжди.
Все вищесказане - лише підготовчий, пасивний етап навчання музиці. Але, маючи такий внутрішній музично-слуховий багаж, дитині набагато легше буде навчатися музиці надалі.
Консультація для батьків
«Вплив музики на інтелект дитини»
Про розвиток дитини засобами музики написано чимало наукових трактатів і методичних посібників. Практика використання музики у вихованні й розвитку здібностей малюка, його моральних, вольових якостей має багатовіковий досвід. Однак сьогодні у багатьох батьків рано чи пізно виникає запитання, чи варто навчати дитину музики? У них немає сумнівів, коли йдеться про навчання математики, географії, історії, інших предметів, передбачених програмою школи. А до музики, як до навчального предмета підхід принципово інший: чи варто марно витрачати сили і час дитини, якщо вона не буде спеціалізуватися в цій галузі? Що дає музика для пізнання? Для реального життя?
Полемізувати і дискутувати з цього питання можна довго, але краще звернутися до фактів. Так, дослідники з університету Вісконсіна виявили, що кожна дитина, ледве з’явившись на світ, має досить тонкий музичний слух і добре чуття ритму. Втім, ці здібності згасають за кілька років, якщо їх не розвивати.
На думку дослідників саме завдяки музичному слуху та чуттю ритму дитина сприймає розмову людей. Усього та кілька місяців малюк накопичує в пам’яті тисячі слів як ритмічно, звуковисотно та інтонаційно організовані звукові фрагменти. Певні їх композиції, на радість батькам, несподівано перетворюються на фрази, що їх зворушливо лепече малюк.
Дослідники також відзначають тісний зв'язок лепету з ритмічними рухами. З розвитком відчуття ритму в малюка якісно змінюються складові його психіки, необхідні для різних видів діяльності, поведінки в цілому.
Фізик Гордон Шивд з Каліфорнійського університету і психолог Френк Размер з університету штату Вісконсін досліджували роль навчання музики, зокрема слухання музики і гри на музичному інструменті, в інтелектуальному становленні дитини. За допомогою комп’ютерних технологій вони з’ясували, що музика впливає на розвиток мозку й моторики людини, сприяє розвитку аналітичного мислення.
В експерименті брало участь 78 дошкільнят, яких розділили на три групи. Дітей першої групи навчали музичної грамоти та гри на фортепіано, другої – робити на комп’ютері, третій – контрольній – групі ніяких спеціальних занять не проводили. Через пів року в усіх трьох групах було проведено тестування розумових здібностей дітей. Причому в тестах особлива увага приділялась геометричним та фізичним уявленням.
Виявилось, що діти, яких навчали музики, показали результати на 34% вищі, аніж їхні однолітки з контрольної групи.
У дітей, що навчались працювати на комп’ютері, результати були на 28 % кращими від отриманих у контрольній групі.
На підставі даних цього експерименту дослідники дійшли висновку, що музика сприяє розвиткові аналітичного мислення, і чим раніше дитина почне займатися музикою, тим краще буде результат. Відомо, що музичні вподобання можуть чимало сказати про внутрішній світ людини, її душевний стан. Музична освіта розвиває розум і почуття, зміцнює духовне й психічне здоров’я дитини, сприяє формуванню теплих, довірчих відносин у сім’ї між батьками і дітьми.
Щоб дитина розвивалася музично, зовсім не обов’язково чекати її вступу до музичної школи або звертатися до фахівця. Прилучати малюка до музики, використовуючи її загально розвивальні можливості, може й людина без музичної освіти. Переконатися в цьому можна, ознайомившись з порадами та вправами, що допомагають прищепити дитині смак та інтерес до музики і зробити заняття з нею корисними й цікавими.
Найперша порада дорослим:
Співайте! Якщо ви соромитесь свого співу, робіть це, коли ви наодинці з малюком (діти – поблажливі й вдячні слухачі). Співайте немовляті із самого народження. Навіть якщо ви трохи фальшуєте.
Краще співати – дитячі пісеньки, традиційний репертуар, який дуже багатий. Якщо ви не пам’ятаєте жодної пісні, знайдіть диск і слухайте їх доти, поки не запам’ятаєте слова. Важливо, щоб дитина поступово засвоїла кілька простих мелодій, які й стануть для неї першим кроком у світ музики.
Виберіть пісню, яка вам до вподоби, і співайте її дитині на сон прийдешній. Робіть це хоча б раз на день. Співайте її зі словами і без слів. Не забувайте, що слова – лише доповнення до музики. Бажано, щоб маля чуло, як ви співаєте без слів. Це дуже важливо.
Давайте дітям можливість слухати музику,
Привчаючи вуха малюків до різних жанрів: класичної музики різних періодів, джазу, популярних естрадних пісень, народної музики, звучання простих і складних, симфонічних, народних і сучасних електронних музичних інструментів.
Використовуйте різні види сприймання музики на слух:
- Пасивне, коли дитина чує звук радіо, але зайнята іншим;
- Частково активне – малюк слухає і водночас думає про щось своє;
- Активне, коли дитина намагається виконувати ту, чи іншу пісеньку, співає уривки з неї, помічає, коли співають не правильно.
ДУЖЕ ВАЖЛИВО!!
Ніколи не кажіть дитині, що вона погано співає! Правильність відтворення музичних звуків тісно пов’язана з вірою в себе.
Якщо малюк співає не правильно, запевніть його, що він співає майже правильно, але звук треба спочатку прослуховувати в думках, а вже потім співати. Ніколи не кажіть, що в дитини немає слуху, навіть в її відсутності. Не знижуйте її самооцінку.
СПІВ ПО ЧЕРЗІ. Співайте добре знайому малюкам пісню разом з ними, по черзі виконуючи фрагменти.
ДОМАШНІЙ ТЕАТР. Читайте й розігруйте казки за ролями. Хай дитина озвучує різних персонажів і голосом передає їхній характер: комарик говорить тонюсіньким голоском, Баба Яга – грубим і низьким, лисичка промовляє ласкаво, розтягуючи голосні, тощо.
НЕ РОЗБУДИ ЛЯЛЬКУ. Покладіть ляльку в ліжечко, скажіть малюкам, що вона втомилася й заснула, а вам треба прибрати іграшки, але дуже тихо, щоб не розбудити ляльку. Попросіть дітей все робити й розмовляти тихо, але не пошепки.
Наукові дані й багатовіковий досвід засвідчують: любов до музики, прищеплена в дитинстві, може стати міцною основою подальших досягнень та успіхів дитини. Раннє навчання музики відкриває широкий шлях до інтенсивного розвитку сенсорних здібностей, почуттєвого сприйняття, створює надійний фундамент для становлення й подальшого розвитку всіх пізнавальних процесів, стане частиною духовного життя людини в майбутньому.
Заняття музикою краще починати до школи
На які заняття віддавати дітей до школи? І з якого віку?
Сучасні батьки задаються цим питанням чи не відразу після пологів. У раннього розвитку є прихильники і супротивники . хтось вважає, що дитинство дитини має проходити за іграшками. Інші стверджують, що в дитсадівському віці малюк найкраще засвоює новий матеріал.
Однак практично всі фахівці сходяться водному: ранні заняття музикою корисні всім. Уроки музики краще починати до досягнення дитиною 7 річного віку, кажуть фахівці. Навіть не тому, що засвоївши ази сольфеджіо та вивчивши пару мелодій на фортепіано, дитина легко розбереться з математикою і розвине моторику - хоча це теж правда. Але головне – раннє заняття музикою змушують моторну і сенсорну зону кори головного мозку розвиватися набагато інтенсивніше.
Якщо дитина займалася музикою з дошкільного віку, його мозок розвивається краще, ніж у інших однолітків, з’ясували канадські вчені з університету Конкордії і Монреальського неврологічного інституту. Вони відкрили, що уроки музики істотно посилюють нейронні зв’язки в цих відділах мозку у дітей. Але за однієї умови: якщо навчання почалося не пізніше 7 річного віку.
Канадські фахівці провели сканування головного мозку 36 дорослим добровольцям. Частина цих людей розповіла, що у дитинстві займалися музикою і почали заняття ще у дошкільному віці. Інші приступили до освоєння нотної грамоти та музичних інструментів пізніше. При цьому час навчання у всіх добровольців було приблизно однаковим. Однак в їх мозку спостерігалися істотні відмінності. У тих людей, хто почав займатися музикою ще до 1 класу, були значно краще розвинені сенсорно і моторно (рухова) зона кори.
Особливо це стосується рухової зони. Коли людей просили відтворити ритм прослуханої мелодії, перша група робила менше помилок. Навіть через 2 дні тренувань ці учасники обходили другу групу. До речі, давно встановлено, що заняття музикою розвивають і ті здібності, які ніяк не пов’язані зі звуками та нотами – наприклад, пам'ять і загальну успішність з різних предметів.
Музичні здібності, їх формування і розвиток
Музичні здібності, їх формування і розвиток – це одна з найцікавіших проблем, що привертає увагу дослідників протягом багатьох років. Вивчення цієї проблеми насущно у зв'язку з тим, що розвиток музичного смаку, емоційної чуйності в дитячому віці створить фундамент музичної культури людини в майбутньому.
Останні десятиліття характеризуються значним зростанням уваги до розвитку музичних здібностей підростаючого покоління, все більше уваги приділяється дошкільному вихованню та ранньому навчанню дітей. Відкриваються дитячі естетичні центри, підготовчі групи при звичайних і музичних школах, при хорових студіях. Але повною мірою систематичний розвиток дошкільника здійснюється в умовах дошкільного освітнього закладу. Психологи давно встановили, що вік 2-5 років - найсприятливіший для інтенсивного розвитку дитини.
Музичним вихованням також необхідно займатися з раннього віку. Музика більшою мірою, ніж будь-який інший вид мистецтва, доступна дитині. Чим раніше діти залучаються до світу музики, тим більше музичними вони стають згодом, і тим радісніше і цікаві будуть для них нові зустрічі з музикою. Музичне мистецтво безпосередньо і сильно впливає на людину, вже в перші роки життя займає велике місце в його загальному культурному розвитку. Музичні заняття в дитячому садку сприяють постійному залученню дитини до світу прекрасного, а також - на формування і розвиток його музичних здібностей.
Разом з тим, в системі дошкільної освіти виникає суперечність між необхідністю розвитку музичних здібностей дошкільнят та недостатністю розроблених технологій і прийомів, спрямованих на виховання інтересу до музики, накопичення музично-творчого досвіду. Виявлене протиріччя актуалізує проблему розвитку музичних здібностей дошкільнят за допомогою імпровізації, як різновиду творчої діяльності.
Про необхідність музичної освіти для батьків
Про позитивний вплив музики на людину ми знаємо, бо проведено безліч досліджень, які дають велику кількість доказів, написано незліченна кількість статей.
Багато батьків бажають, щоб їх дитина стала трішки розумнішою, а головне - щасливішою і більш вдалою не тільки до своїх однолітків, але й до власних батьків. Проте, не всі ще знають про те, що заняття музикою підвищують інтелектуальні здібності дітей в середньому до 40%!
Музику люблять усі, від малого до великого. Але навіть ті тата й мами, яким добре відома користь від уроків музики, намагаються уникати теми про музичну освіту. Навпаки, вони ретельно шукають інші здібності у своєї дитини і намагаються завантажити його іншими видами активності. Чому?
Тому що велика частина з них не відвідували уроків музики в дитинстві, або в них залишилися неприємні спогади про сам процес навчання - їх змушували це робити на догоду їх же батькам. У наше століття інформації, батьки і вчителі музики стурбовані тим, що велика кількість дітей починають і незабаром залишають уроки музики. Одного разу почавши музичну освіту дитини, і не досягнувши мети, викидається купа коштів, людських нервів і часу, які могли бути інвестовані з більшою користю в іншому напрямку.
Але найцікавіше, дорослі не роблять навіть спроб з'ясувати справжню причину втрати дитячого інтересу. На запитання «Чому припинилися музичні заняття?» Звучить практично стандартна відповідь: «Дитина сам не захотів, у нього з'явилися інші інтереси». Весь процес навчання в очах недосвідчених батьків (і навіть деяких вчителів музики) виглядає дуже складно. І це дійсно так і є, тому що вони самі його ускладнюють!
Відсутність елементарних і необхідних знань про музичну освіту у батьків, у корені гальмує інтелектуальний розвиток їх власних дітей. Невже тата й мами повинні навчати музичну грамоту і набувати різні виконавські навички і прийоми так само, як і їхні діти? Не хвилюйтеся, для успішного навчання вашої дитини в цьому немає ніякої необхідності. Йдеться зовсім про інше.
В основі будь-якої освіти, лежить, в першу чергу, інтерес. Інтерес - ось головне ключове слово, про яке в щоденній рутині так часто забувають батьки і вчителі музики. Щоб на самому початку у дитини з'явився інтерес до уроків музики, не потрібно великої праці - гарна музика в хорошому виконанні сама зробить свою справу, а от щоб зберегти і підтримувати його довгі роки, потрібні цілеспрямованість, терпіння та спеціальні знання.
Батьки повинні знати про те, що музична освіта приносить користь інтелектуальному розвитку вашої дитини саме тоді, коли він якомога довше відвідує уроки музики. Це не говорить про те, що ви разом з викладачем повинні зробити з вашого чада великого виконавця або майбутнього Моцарта в обов'язковому порядку. В першу чергу - думайте про користь занять!
Закладаючи міцний фундамент під успіх вашого юного музиканта, ви, шановні батьки, повинні готуватися до його навчання заздалегідь.
Ще задовго до того, як прийняти рішення про відвідування уроків музики, батьків часто хвилює незліченна кількість питань.
Ось тільки деякі з них:
- Що потрібно зробити, щоб в моєї дитини з'явився музичний слух?
- Як перевірити, яким рівнем музичних здібностей має моя дитина?
- На якому музичному інструменті йому найкраще навчатися грати?
- Як зробити так, щоб дитина захотіла вчитися грати на піаніно? Скрипці? Гітарі? Саксофоні?
- Наскільки важливий перший вчитель музики, і за якими критеріями знайти такого, який дасть моїй дитині музичні знання найкращим чином?
Як тільки музичне навчання розпочато, у батьків з'являються нові питання:
1.Як утримувати інтерес дитини?
2.Як зробити так, щоб у нього було бажання самостійно займатися щодня?
3.Як позбавити дитину від небажаної ліні?
4.Як прищепити відповідальність починати і завершувати справи найкращим чином?
5.Як взагалі обійтися без нотацій і перетворити уроки музики у задоволення?
І це далеко не весь список питань!
На жаль, більшість батьків діють по-старому, покладаючись на талант педагога і здібності дитини. І, мабуть, вони не знають найголовніше: що для гарного і стабільного результату цього далеко не достатньо ...
Щоб полегшити життя дітей і дорослих, давно назріла необхідність в музичній освіті батьків.
Нові знання, призначені для вас, дорогі тата й мами, допоможуть вашим дітям досягти того, що ви так щиро бажаєте для них - успіху в житті.
Музика та її лікувальні особливості
Світ, в якому ми живемо, наповнений матерією , яка вібрує , переміщається, концентрується. Цей світ хвиль складається із звуків різного походження, що мають різні звукові характеристики , і охоплює три сфери: шуми, природні звуки та власні музичні звуки.
Шум – це вібраційний хаос, який не має певної висоти, не можна відтворити людським голосом , проспівати. Але шум може мати різну інтенсивність , силу, чим голосний шум, тим більш руйнівний він для середовища.
Звук відрізняється від шуму тим, що має певну висоту й сприймається людино як гармонійна і сприятлива вібраційна інформація. Особливість звука – те, що він має певний тон. Звуки – функціональні й здатні гармонізувати в організмі людини фізіологічні процеси. Тобто музика – система звукових сполучень ( інтонацій ) , певним чином організованих у просторі і часі , одна з головних особливостей музичних звуків полягає в тому, що вони реально існують тільки у виконанні людини – у живому звучанні. Отже відтворити музику можна в грі на музичних інструментах та у співі. Наша слухова система пристосована до сприйняття здебільшого тихих звуків середньої інтенсивності. Тривала дія звуків (у тому числі і музики ) великої потужності, що перевищує 65 ДБ , призводить до втрати слуху. Дія гучних звуків ( за рівним більше 90 ДБ ) призводить до зміни порогів слуху й до необоротних змін властивостей слухової системи. «Больовий поріг» коливається в межах 100 – 120 ДБ, але і менша гучність може завдати шкоди організму. Якщо час перебування під впливом гучних звуків перевищує допустимі норми, пороги чутності починають знижуватися, що може призвести до повної глухоти, яка практично не піддається лікуванню. Для порівняння: шум, що виникає при старті надзвукового винищувача , дорівнює 145 ДБ , при звуку 155 ДБ згорає людська шкіра ; при 185 ДБ – людина гине. Багато хто вважає , що ми слухаємо музику , тобто сприймаємо звук вухами. Воно так справді і є , але , тільки на 7%. В основному ж сприймає музику все тіло. Звуки створюють енергетичні поля , які примушують резонувати кожну клітину нашого організму. Різні музичні твори можуть викликати резонанси – відгуки в різних частинах тіла й органах. Як приклад багато твірного впливу на основні функції всього організму найчастіше наводять дію класичної музики. Це пов’язано з тим, що вона написана в ритмі роботи серця ( 60 – 70 за хвилину ). В порівнянні музика в стилі диско має 150 – 170 ударів за хвилину! Тому музика, яка звучить у цьому ритмі може бути дуже небезпечною.
Стародавні мудреці вважали, що здоров’я – це передусім здорові думки й здорові ритми нашого організму. Такого висновку дійшла і сучасна наука. Науковими дослідженнями доведено, що під впливом звуків певної частоти судини людини здатні пропускати більший об’єм крові або лімфи. На цій властивості музики ґрунтуються її лікувальні властивості. Високочастотні швидкі мелодії сприяють збільшенню вмісту лімфоцитів у крові, підвищуючи таким чином опірність організму до хвороб. Музика з частотою не більше 60 ударів на хвилину допомагає дитині синхронізувати дихання, змінює гемодинаміку, обмін речовин. Проте, як виявилося, найпростіші і найефективніший спосіб музичного впливу на клітини організму базується не на простому прослуховуванні музики, а на її відтворенні через спів. Спів – це також вид музики, де живим музичним інструментом є голосовий апарат людини. Голос людини це біологічний орган. Коли ми говоримо, або співаємо , у зовнішній простір лине не більше 20% - 30% звука , а ритму звукової хвилі поглинають наші внутрішні органи , що зумовлює їх вібрування. Спів здатний відновлювати фізичні сили людини. Під час співу розширюються судини, з організму виділяється молочна кислота, що утворюється за великих навантажень. Здатність голосу відновлювати фізичні сили помітили ще наші предки і співали втомлені важкою працею в полі селяни, повертаючись додому , співали й солдати , щоб відновити сили під час тривалих походів. Про лікувальні властивості окремих звуків, які вимовляються голосом , знали споконвіку. Зокрема в Індії та Китаї за їх допомогою лікували людей. Найчастіше з лікувальною метою використовується приспівування голосних звуків [a], [y], [a]. Це допомагає розслабитися й зосередити свої думки на потрібному об’єкті. Саме на цьому базується ефект мантр. У 90 роках минулого століття великого поширення набуло відкриття так званого Моцарт – ефекту , яке полягає в тому , що короткочасне прослуховування музики Моцарта підвищує показники інтелекту. Проте значення «Моцарт – ефект» більш важливий для дослідників, ніж для будь – яких практичних застосувань. У наукових колах дискусія на цю тему триває. Уже в ранньому дошкільному віці у дітей встановлюється зв’язок між характером музики та емоціями. Найкращим взірцем музики, здатної управляти дитиною не ззовні , а зсередини , є будь – яка колискова. Специфічні особливості колискової – два музичні елементи, які самі і допомагають швидше заснути. Це ритм, який у колисанках близький до ритму дихання уві сні; мелодія, що будується на інтонаційних зворотах , які справляють заколисуваний ефект. Розвиток емоційної чутливості, уяви , накопичення уявлень про навколишній світ у дітей відбувається через поетичні образи в музичних іграх на основі загадок і примовок. Фольклорні наспіви , їхні звукові образи , містять інтонації здоров’я , націлені на позитивний психотерапевтичний ефект. Крім того вони є носіями інформації про світосприймання та національні особливості певного етносу – своєрідного «генетичного коду». Така інформація потрібна малюкові для розвитку, орієнтування в навколишньому світі та адаптації до нього. В її основі любов до свого краю і до свого народу, дбайливе, відповідальне ставлення до «живої природи». Використання в педагогічному процесі регіонального фольклору підвищує інтерес дітей до народної культури рідного краю, сприяє зміцненню зв’язку між поколіннями. Діапазон захворювань, які можна лікувати за допомогою музичної терапії, великий. Сьогодні музикотерапія – цілий психокорекційний напрям у медицині та психології, в основі якого два аспекти впливу: психоматичний ( лікувальний вплив на функції організму ) та психотерапевтичний ( корекція відхилень в особистісному розвитку , психоемоційному сані ). Катарсистичний ( що очищає ) вплив музики дає можливість використовувати її в коригувальній роботі , особливо з дітьми , які мають проблеми в розвитку. Розрізняють пасивну й активну форми музикотерапії.
Пасивна( рецептивна ) музикотерапія передбачає прослуховування пацієнтами різних музичних творів , що відповідають станові їхнього психологічного здоров’я , та ходу лікування. Іншою формою музично – коригувального сприйняття може бути музично – образна медитація , що ґрунтується на сприятливій дії на психоемоційний стан пацієнта. Романтична музика Ф. Шуберта , Р. Шумана , П. Чайковського , Ф. Шопена , Ф. Ліста створює відчуття вільного простору. Джаз , блюз , соул , каліпсо та реггі покращують настрій , виводять з депресії , знімають напруження почуттів. Релігійна музика дарує відчуття спокою , відновляє душевну рівновагу. Вона анальгетик у світі звуків і допомагає впоратися з болем , полегшує його. Для використання музики як терапевтичного чинника не потрібні спеціальні медичні знання. Тому в педагогічному середовищі з’явився такий термін , арт педагогіка , тобто виховання мистецтвом.
Вправа « Звуки – лікарі» ,вимовляння « ч-ч-ч» поліпшить дихання
« з-з-з » ( летить комар ) полегшує біль у горлі
« ж-ж-ж» ( летить жук ) сприяє швидкому одужанню від кашлю
« н-н-н» ( покласти руку на маківку голови й дуже високим голосом вимовляти) допомагає знімати головний і зубний біль. « м-м-м» ( мукає корова ) після їжі сприяє кращому засвоєння їжі і знімає стрес. «е-е-е» – поліпшує роботу головного мозку
« і-і-і» – протягом 3-5 хвилин стимулює роботу мозку , підвищує активність організму
« а-а-а» , « ш-ш-ш» , « с-с-с» - сприяє розслабленню організму.
« р-р-р» ( лютує лев, напружився усім тілом) допомагає зняти втому наприкінці дня.