ОСВІТНІЙ ПРОЕКТ "МОВА - ДУША НАРОДУ!"
Паспорт проекту
Тема «Мова – душа народу»
Мета проекту
Створити сприятливі умови для забезпечення мовленнєвого середовища,активізації художньої, ігрової та пізнавальної активності дітей дошкільного віку; продовжувати закріплювати знання дітей про українську мову, про Україну, формувати почуття любові до рідної землі, гордості за неї, розширювати знання про красу і силу рідної мови; розвивати мовленнєві здібності дітей; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до рідної мови та розуміння її краси.
Актуальність
Мова – неоціненний Божий дар, який даний кожній людині. Вона супроводжує нас від народження і аж до смерті. Новонароджена дитина світ пізнає через мову, яка приходить з першим подихом, з молоком матері і ми повинні шанобливо ставитись до неї все життя. Вона має стати нам рідною, як батько і мати, як земля, на якій живемо, зростаємо.
Мова – це не просто слова, звуки, це – голос народу. Наш народ протягом багатьох віків творив мову, боровся за її збереження. У Конституції України написано: «Державною мовою в Україні є українська». Чому ж нині, коли маємо свою державну мову, одну з найбагатших у світі, не всі нею розмовляють? Якщо людина живе і працює на українській землі, їсть український хліб, отримує зарплату українськими грошима, то вона повинна розмовляти українською мовою. На жаль, не всі свідомі того, що мова – це душа народу, а її втрата веде до зникнення самої нації. Великі реформи супроводжуються глобальними світоглядними змінами, одна з яких – реформа правопису. Чому на двадцять сьомому році незалежності виникають питання щодо двомовності, а Верховна Рада України антиконституційно, ганебно ухвалює Закон України «Про засади державної мовної політики», обговорюють резонансне питання «Латинка чи кирилиця?»?
Тому, ми вирішили з’ясувати, що думають наші діти, батьки, педагоги з приводу прийняття другої державної мови в Україні, чи ймовірне впровадження в Україні латиниці поряд із кириличною абеткою? Чи комфортно нашій українській мові функціонувати в державі? Що робити, щоб українська мова стала загальновживаною? Для пошуку відповідей на ключові питання ми створили освітній проект «Мова – душа народу», з метою виховання інтересу у дошкільників та їх родин до рідної мови, прагнення до досконалого володіння рідною мовою, формування високого рівня мовленнєвої культури, створення мовленнєвого середовища, сприятливих умов для активізації художньої, ігрової та пізнавальної активності дітей, занурення їх у світ словесної творчості, урізноманітнення їх художнього, естетичного, емоційно – чуттєвого досвіду.
Завдання проекту
Освітні завдання:
* Ознайомлювати дітей з Україною - багатонаціональною державою, в якій проживають люди різних національностей; державною мовою України - українською мовою та національними мовами (відповідно до етносу, національності дітей); національними традиціями, обрядами, звичаями, оберегами українського народу; усною народною творчістю українського народу; творчістю українських поетів, прозаїків, художників.
Розвивальні завдання:
* Розвивати особистість дитини у мовленнєвому середовищі; світогляд, прагнення до пізнання національних українських традицій, мовленнєвого етикету; уміння встановлювати контакти, ініціативність у спілкуванні українською мовою з дорослими та однолітками; соціальні емоції, моральні почуття й соціально значущі мотиви в оволодінні та спілкуванні українською мовою; первинні ціннісні орієнтації в культурній та державній спадщині українського народу; усвідомлення власного «Я» (соціального, мовленнєвого, етичного) та свого місця у системі взаємин і спілкування у двомовному мовленнєвому середовищі; чуття іншої мови та міжмовне чуття, вміння відчувати подібне й відмінне в різних мовах;елементарні оцінно-контрольні дії у процесі оволодіння українською мовою.
Виховні завдання:
* Виховувати любов до України; патріотичні й інтернаціональні почуття, толерантність і повагу до дітей (людей) різних національностей, які проживають на території України; сталий інтерес, повагу до державної мови та бажання оволодіти, спілкуватись українською мовою на заняттях і в побуті, у повсякденні; інтерес до українських національних традицій, символів, звичаїв, обрядів, оберегів; бажання вивчати пісні, вірші українських поетів, малі жанри українського фольклору; позитивні толерантні взаємини між дітьми різних національностей, які виховуються в одній групі, культуру спілкування.
Об’єкт проекту
Художньо - мовленнєва діяльність
Предмет проекту
Вірші українських поетів, пісні, малі жанри українського фольклору
Учасники проекту
Колектив дітей дошкільного віку, педагоги, батьки.
Характер проекту
* за метою діяльності — художньо - мовленнєвий;
* за змістом — інтегрований;
* за кінцевим результатом — практичний;
* за кількістю учасників — колективний;
* за тривалістю — довготривалий;
* база реалізації проекту — комунальний заклад заклад дошкільної освіти «Умка»;
* учасники проекту — педагоги, студенти, діти, батьки КЗ ЗДО «Умка»;
* термін реалізації - вересень 2023р. - травень 2024 р.
Тривалість проекту - довготривалий
Гіпотеза
Використання мовленнєвих ігор та вправ, логопедичних карток для обстеження звуковимови дітей та складової будови слів, розучування фольклорної творчості, читання художніх творів, проведення інтерактивних бесід за змістом творів допоможуть виховати всебічно розвинену особистість, яка матиме можливість вільно користуватися великим даром життя - мовленням.
Прогнозований результат
Створення мовленнєвого середовища,активізація художньої, ігрової та пізнавальної активності дітей дошкільного віку, виховання інтересу у дошкільників та їх родин до рідної мови, прагнення до досконалого володіння рідною мовою, формування високого рівня мовленнєвої культури, занурення їх у світ словесної творчості, урізноманітнення їх художнього, естетичного, емоційно – чуттєвого досвіду.
«Мова формує думку дитини,
керує нею, веде дитину шляхом
розвитку загальної культури...
Мову можна усякими засобами розвивати,
робити ясною, чепурною, щирою,
бо вона - творче знаряддя, за допомогою
якого виховується думка, серце,слово
правди й краси»
ОПИС ПРОЕКТУ
Найбільший скарб народу – це його мова. Саме мова, яка віками, тисячоліттями складалася, шліфувалася на землі предків, передавалася з покоління в покоління, дедалі точніше і повніше відображаючи душу народу й водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що мова об’єднує народи в нації й змінює державу. Занепадає мова – зникає і нація. Коли ж мова стає авторитетною, перспективною, необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає як нація так і держава.
Мова й школа, мова й наука, мова й церква, мова й театр, мова й державне врядування, мова й армія – сфери, де українська мова то утверджувалась, то відступала під тиском імперської політики. Нараховують 22 заборони української мови, 8 з них – у радянський час. Україна є багатоетнічною державою з тисячолітньою історію, яка вирізняється специфічними особливостями притаманного їй полікультурного простору.
У 1989 р. в Україні ухвалено Закон України «Про мови», в якому зазначено, що українська мова є одним із вирішальних чинників національної самобутності українського народу. У статті 2 Закону вказано, що відповідно до Конституції України державною мовою є українська. У Законі наголошено на необхідності виховувати у громадян, незалежно від їхньої національної належності, розуміння соціального призначення української мови як державної в Україні. Водночас вибір мови міжособистісного спілкування громадян України є невід’ємним правом самих громадян. Стаття 25 Закону України «Про мови» гарантує кожній дитині право на виховання, навчання та здобуття освіти національною мовою.
Отже, мова належить до національного скарбу, який потрібно дбайливо оберігати, розвивати, вдосконалювати. У кожного народу є своя рідна національна мова, якою він має право розмовляти, навчатися, виховувати своїх дітей, а в кожної суверенної держави є своя державна мова, вивчення якої є громадянським обов’язком кожного громадянина.
Законодавчою і нормативно-правовою базою забезпечення прав на освіту є Конституція України, Закон України «Про освіту», Закон України «Про дошкільну освіту», Закон України «Про мови», «Концепція державної мовної політики», Конвенція про права людини, Базовий компонент дошкільної освіти .
Освітня лінія «Мовлення дитини» БКДО передбачає засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Оволодіння мовою як засобом пізнання і способом специфічно людського спілкування є найвагомішим досягненням дошкільного дитинства. Мова виступає «каналом зв’язку» для одержання інформації з немовних сфер буття, засобом пізнання світу від конкретно-чуттєвого до понятійно-абстрактного. Мовленнєве виховання забезпечує духовно-емоційний розвиток дитини через органічний зв’язок із національним вихованням. Мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку складається із різних видів говоріння та слухання, під час якої формуються мовленнєві вміння і навички. Вивчення української мови в закладах дошкільної освіти національних спільнот передбачає залучення дітей інших національностей, які є громадянами України, до оволодіння українською мовою як державною на рівні вільного спілкування з іншими дітьми і дорослими, виховання інтересу та позитивного ставлення до української мови.
Рідна мова – найяскравіший вияв національного буття народу, його головна духовна скарбниця. Вона є могутнім природним засобом об’єднання людей. Через мову народ передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, традиції, звичаї і культуру. Оволодіваючи рідною мовою, дитина пізнає свій народ, його характер, культуру, історію.
Засвоєння мови починається з раннього і дошкільного віку в родині та закладах дошкільної освіти. Діти дошкільного віку в регіонах України перебувають у стихійному двомовному оточенні (у сім’ї, закладах дошкільної освіти, у повсякденному спілкуванні з однолітками, під час слухання радіопередач, перегляду телепередач тощо). Розмовляючи своєю рідною мовою (чи мовою спілкування батьків), вони щодня чують українську мову, яку добре розуміють уже в 3-4 роки. Подібність російської та української мов неминуче веде до змішування мов, так званого явища інтерференції. Дитина не усвідомлено вставляє в українське мовлення (чи мовлення іншою національною мовою) елементи іншої мови (окремі слова, вимову звуків, морфеми-префікси, суфікси, закінчення, тощо). За відсутності контролю за рідним і українським мовленням, організованого навчання дітей української мови мовні помилки закріплюються, автоматизуються і створюють так зване «суржикове мовлення» - невмотивоване, неусвідомлене вживання мовних одиниць однієї мови в іншій. Щоб цього не відбулося, з дітьми дошкільного віку шляхом проведення аналізу володіння українською мовою з’ясували, хто з дітей розуміє українську мову і трохи володіє нею, хто розуміє її, але не говорить, а також, хто зовсім не розуміє її. Паралельно цікавились якою мовою говорять рідні і близькі дитини люди вдома, на роботі, в громадських місцях. Аналіз рівня володіння дітьми українською мовою показав, що високий рівень – 24%, достатній -25% , середній – 51%.
Для поетапного впровадження проекту розроблений план заходів, який передбачає використання різноманітних форм, методів та прийомів організованої діяльності з дітьми, батьками. На даному етапі проводилося: бесіди, анкетування батьків; консультація для батьків; визначення рівня знань дітей; вивчення методичної літератури; педагогічна рада; відбір та систематизація матеріалу для проведення проектної діяльності; розробка плану реалізації проекту.
Втілення в життя поставлених завдань почали з бажання повернути дітям те, чого не вистачало багато років: солов’їну, квітучу, багату, мелодійну, виразну українську мову. Знайшли інформацію про історію становлення української мови, мовні цікавинки; підібрали вислови відомих людей про мову; провели дослідження проблеми: «Чи хотіли б ви більше знати про історію становлення української мови, її багатство та можливості, зберігати та передавати традиції свого народу?»; організували літературно-мистецьке свято «Рідна мова - коріння нації!», «День поезії - це свято!»; знайшли та систематизували прислів’я та приказки, скоромовки, мирилки, потішки; розучили народні ігри, забавлянки; розробили положення міні –музею «Бабусина світлиця», систематизували роботу в етнографічному, бібліотечному осередках для роботи педагогам з дітьми дошкільного віку;розробили та оформили логопедичні картки для обстеження й розвитку лексико-граматичної будови та зв’язного мовлення, фонематичного сприймання дітей; презентували малюнки на тему «Люби і знай свій рідний край!», проводили інтерактивні бесіди за прочитаними творами українських письменників, обговорювали їх зміст; інсценізували, моделювали гумористичні твори із життя українського народу, створювали книжечки для дітей власноруч. З педагогами провели семінар за історією вебінару «Вихователь як організатор мовленнєвої роботи з дошкільниками»; консультацію – відео «Заняття доктора педагогічних наук та професора Наталі Гавриш з навчально-методичним посібником «Вчимося розповідати»; педагогічну раду на тему «Інтерактивні методи розвитку комунікативно-мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку»; теоретично – практичний семінар на тему «Художнє слово як засіб формування світогляду дитини - дошкільника»; педагогічний аукціон «Використання ігор ТРВЗ у роботі з дошкільниками»; впровадження освітніх інноваційних методик, технологій та передового педагогічного досвіду «Розвиток мовлення дітей засобами художнього слова» Н.Гавриш, «Граючись читаємо» Л.Шелестової, С.М. Лисенкової «Вивчення віршів за опорними схемами», використання схем-моделей у лексично-граматичній роботі, «Використання словесних ігор, опорних схем та розвивально - коректуючих таблиць в розвитку мови, мислення та пам’яті дошкільників» - Клунська Н. С.; консультації з педагогами «Роль дитячої книжки у мовленнєвому розвитку дітей», «Сучасні підходи до мовленнєвого розвитку дітей»; організували роботу гуртків «Казковий водограй» (театралізована діяльність), «Грайлики - читайлики»; розробили освітній проект: технологія методичного конструктора. З батьками вихованців провели консультації (загально садові, групові) «Чинники та фактори, які впливають на мовленнєву компетентність дитини відповідного віку», «Мовленнєві порушення: реагуємо вчасно», «Навчання іноземної мови», «Комунікативне мовлення та його вплив на розвиток дитини», «Родинні читання : відновимо добру традицію», «Перші речення дітей. Як розвивати мовлення», «Розвиток мовлення дітей молодшого дошкільного віку», «Як розвивати мовлення наймолодших», «Співпраця ДНЗ і сім’ї щодо розвитку мовлення дітей дошкільного віку», «Народна мудрість дитячими устами».
Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб. Любіть, поважайте та вдосконалюйте нашу мову, адже мова, як і Україна, — у нашому серці, і починається вона з кожного з нас.
ЕТАПИ РОБОТИ
Реалізація проекту здійснюється на даний момент, поетапно. Кожний етап ставить свої завдання, має визначені форми і методи реалізації запланованого. Визначено шляхи виконання завдань проекту, запропоновано систему заходів по організації взаємодії з дітьми, студентами, батьками.
І етап – підготовчий:
- вибір проблеми, обґрунтування практичного значення її результату;
- визначення теми проекту;
- визначення мети і поставлених завдань;
- визначення джерел інформації;
- визначення учасників проекту;
- опрацювання літератури з даної проблеми;
- діагностичне обстеження дітей (із теми проекту).
ІІ етап – проектувальний:
- складання плану виконання проекту;
- проведення заходів, спрямованих на виконання мети проекту;
- вирішення проблемних завдань.
ІІІ етап – підсумковий:
- діагностика компетентності дітей (порівняно з початком роботи);
- узагальнення матеріалів щодо реалізації проекту;
- презентація результатів проекту;
- захист проекту;
- розробка плану дій щодо подальшого функціонування проекту.
ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ
|
№ з/р
|
Етап реалізації проекту |
Види діяльності (заходи)
|
Оформлення результатів |
|
І |
Підготовчий (аналітичний, мотиваційний |
1. Формування теми проекту 2. Визначення мети та завдань проекту 3. Діагностичне обстеження дітей (із теми проекту) |
Тема, мета, завдання
Результати обстеження |
|
ІІ |
Проектувальний (діяльнісний) |
1. Створення умов для реалізації проекту, аналіз пізнавальної літератури, науково – методичної літератури, Закону України «Про мову», розподіл організованої діяльності 2. Оформлення освітнього проекту: технологія методичного конструктора 3. Положення про міні – музей «Бабусина світлиця» 4. «20 цікавих фактів про українську мову, які слід знати» 5. «Вислови видатних особистостей про мову» 6. «Скарбниця усної народної творчості» 7. Батьківський всеобуч «Чинники та фактори, які впливають на мовленнєву компетентність дитини відповідного віку», «Профілактика мовленнєвих порушень у дітей дошкільного віку», «Артикуляційна гімнастика – перший етап у формуванні правильної звуковимови у дітей», «Навчання іноземної мови» 8. Педагогічний всеобуч «Організація мовленнєвого розвитку дітей третього року життя», «Організація мовленнєвого розвитку у дітей дошкільного віку» (від трьох до шести – семи років); 9. «Варіативність мовленнєвих висловлювань, що сприяють підвищенню культури спілкування з дитиною» 10. Літературно-мистецьке свято «Рідна мова - коріння нації!», «День поезії - це свято!» |
Конспекти занять, добірка форм та методів взаємодії з дітьми, батьками, педагогами
|
|
ІІІ |
Підсумковий (узагальнюючий презентаційний) |
1. Діагностика компетентності дітей (порівняно з початком роботи). 2. Презентація проекту (оформлення слайд-показу). |
Результати діагностування Конспект презентації |
РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ПРОЕКТУ
1. Розширення кругозору, словникового запасу; уміння працювати над пошуком творчих ідей,використовуючи різноманітні джерела інформації;
2. Розвиток артистичних та творчих здібностей;
3. Відповідність мовлення вихователя орфоепічним та літературним нормам української мови;
4. Володіння вихователем сучасною методикою навчання дітей дошкільного віку державної української мови;
5. Наявність розвивального потенціалу україномовного мовленнєвого середовища в дошкільному навчальному закладі та сім’ї;
6. Програмно-методичне та дидактичне забезпечення процесу навчання дітей української мови;
7. Заглиблення дітей в активну україномовну навчально-мовленнєву діяльність;
8. Єдність народознавчого, мовленнєвого і художнього компонентів у навчанні дітей державної української мови;
9. Навчання дітей української мови за мовленнєвим зразком вихователя.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. – К.: Дошкільне виховання, 1999. – 59с.
2. Коментар до базового компонента дошкільної освіти в Україні.
3. Дитина: Освітня програма для дітей від двох до семи років /наук. кер. проекту В.О.Огнев’юк; – К.: Київ.ун-т ім.Б.Грінченка, 2016. – 304.
4. Методичні рекомендації до Освітньої програми для дітей від двох до семи років «Дитина» /наук. кер. проекту В.О.Огнев’юк; – К.: Київ.ун-т ім. Б.Грінченка, 2016. – 352.
5. Метод проектів у діяльності дошкільного закладу/Укладач Л.А.Швайка. – Х.: - Вид. група «Основа»,2010. – 203, [5]c. – (Серія «ДНЗ. Вихователю)
6. Мовленнєвий розвиток дошкільників /уклад. М74 Л.Л. Шик. — X.: Вид. група «Основа», 2010.— 223 с.
7. Розвиваємо мовлення. Дидактичні матеріали/ Упоряд. Н. С. Клунська. — X.: Вид, група «Основа», 2007.— 64 с.
8. Мовні ігри та вправи зі словом /Упоряд. В. Л. Сухар. — X.: Веста: Вид-во «Ранок», 2008. — 176 с.
9. Розвиток звукової культури мовлення дітей молодшого дошкільного віку / Упоряд. В Л Сухар. - X.: Вид-во «Ранок» 2008. - 80 с.
10. Крутій К.Л. Діагностика мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. - Запоріжжя: ТОВ "ЛТПС" ЛТД, 2005. - 208 с. - Бібліогр.: с. 205
11. Розвиток мовлення. Конспекти комплексних занять. Старша груші / Упоряд. В. Л. Сухар. - X.: Вид-во «Ранок», 2010. - 208 с.
13. Розвиток мовлення дітей старшого дошкільного віку. А.М.Богуш, Н.В.Гавриш
14.Розвиток мовлення та мислення. Ігрові завдання. В.О.Макушенко. .— К.: Ред. шк., 2014—96 с.— (Б-ка дошк. світу).
15. Ресурси Інтернету